|
|
|
 рпад – перший князь угорців, вибраний вождями племен в кінці IХ ст. під час їх перебування в Етелькезі (міжріччя Серета, Прута, Дністра, Буга і Дніпра в Причорномор'ї). Його обрання означало перехід від військової демократії до протодержави. Угорські племена, яких тіснили печеніги, під проводом Арпада йдуть на захід, в Панонію, започаткувавши там історію Угорської держави.
рпадовичі – угорська династія, що правила з 1000 до 1301 р.
Останній із племінних вождів Гейза створив близько 970 р. угорське князівство в Задунаї, його син Іштван (Стефан) I Святий підкорив собі всіх племінних вождів і створив монархію, ставши її королем з 1000 р. В його правління угорці прийняли християнство.
В ХI - ХII ст. арпадовичі підкорили собі Словакію, Підкарпатську Русь (Закарпаття), Трансильванію, Хорватію, розділили королівство на комітати. Вершини арпадовичі досягають в період правління Бели III (1173-1196 р.р.). Потім настає занепад королівської влади і анархія. Відновлення влади короля наступає тільки після татаро-монгольського нашестя (1241) в період правління Бели IV (1235 – 1270 р.р.), який реорганізував державне управління, покликав в країну німецьких колоністів, засновував міста. Після його смерті наступає феодальна анархія, з якою останні арпадовичі не справилися.
:: Наверх ::
|
|
